Телефон

ти  стоїш  на  роздоріжжі  у  халаті
сонна,  голодна  і  одна
він  приходить  саме  туди,  щоб  тебе  забрати
і  напоїти  вином  із  дорогого  кришталя.

одурманює  своїми  ніжними  словами
створює  ідеальне  життя
він  вміє  гарно  і  мелозвучно  оспівувати  те,
чого  в  реальнім  часі  навіть  не  бува.

обіймаючи  його  ти  тремтиш  немов  зима  надворі
говорячи  із  ним  ти  забуваєш  про  всі  проблеми  на  Землі
він  та  людина,  чиї  слова  далеко  не  відповідають  тому,  
що  твориться  в  його  душі.

все  працює  по  принипу  такому  :
коли  потрібно  йому  -  він  знає  як  і  де  тебе  знайти
але  ж  коли  ти  спустошена  і  хвора  -  він  і  не  чує  як  сильно  ти  потребуєш  його  присутності.

життя  дає  можлиівсть  нам  обирати
кому  вірити,  а  кого  навіть  і  близько  до  себе  не  підпускати
ми  обираємо  з  ким  закінчувати  стосунки  і  починати  нові
по  різним  причинам
скоріше  тому,  щоб  забути  старі.  

ми  вирішуємо  чи  піднімати  слухавку  в  4  ранку
чи  дозволяти  людині  зайти  на  чашку  чаю  і  залишитись  до  сніданку
ми  думаємо  про  те,  з  ким  залишимось  коли  залишимось  без  нього
але  так  і  не  задумаємось,  яке  б  було  життя  завтра  якщо  б  ти  не  дозволила  йому  бути  біля  тебе  вчора.

життя  дає  можливіть  спробувати  усіх  і  потроху
але  саме  з  певною  людиною  ти  обираєш  залишитись  назовсім
досить  часто  "назовсім  "  не  означає  "назавжди"
це  може  бути  десять  років
а  може  й  днів  зо  три.

інколи  все  рушиться  і  все  втрачає  сенс
в  житті  наступає  той  момент,  
коли  немає  сил  вже  вірити  чомусь  чи  комусь  
слова  пусті,  вичавлені  з  нього  чи  неї  ,  вже  давно  дублюються  10  раз  і  вивчені  напам*ять  як  закон  Вієта  або  Піфагора.

важливо  віднайти  сили  в  собі,  щоб  продовжити  життя
і  немає  значення  чи  хвора  ти  була,  чи  втратила  багато  чи  просто  ти  не  віриш  в  успішність  свого  буття
головне  -  ніколи  не  вірити  чужим  словам
не  падати  від  легенького  вітру  чи  від  поштовху  людини
впевненно  стояти  обличчям  до  можливих  перемін
і  витримувати  наслідки  своїх  попередніх  дій.

розказати  людині  все,  що  є  в  душі
довіритися  на  100  %  і  з  полегшенням  дихати  наступні  дні  -
ні.  
не  зрозуміють.  не  пробачуть.  не  збережуть.
ніхто  і  ніколи.  
тому  якщо  скелет  у  шафі  є,  то  й  ти  про  це  забудь.
допоки  все  в  тому  -  цього  просто  не  існує.
для  когось  ти  -  це  ти.  а  що  знаєш  ти-  не  хвилює.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591378
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2015
автор: taniyaa