С кожним днем все страшніше,
Правда говорить все тихіше.
Як сталось так, що брехня панує?
А світлу істину ніхто не чує.
Мені страшно відкрити новини,
Та читати про те, що людина гине.
Знову хтось ні за що вбитий.
Я не хочу, не хочу, не хочу так жити.
Земля під ногами утопає в крові,
Але знову приходять війни нові.
Чому нас нічому минуле не вчить?
Чому знову куля в людину летить?
Мені страшно чути, як плач лунає,
Коли мати свого сина навіки ховає.
І знову хтось ні за що вбитий.
Я не хочу, не хочу, не хочу так жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591343
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2015
автор: Сова