Спомини
Щось дбайливо заховує спомини,
Що громадять пройдешні літа,
Немов дим різнобарвний із комина,
У минуле летить красота.
Залишаються лиш фотографії,
Як далекі хмільні письмена,
Миготять у товстій біографії,
Вицвітають богинь імена.
На шляхах зачастили вибоїни,
Дивним маревом виснуть мости,
Поспішає по них все, що скоєно,
Через пам'ять в далекі світи.
Затягає глибокі зарубини
На серцях у дбайливі стрічки,
Їх лишають нам палко голублені,
Щоб горіли повік, мов свічки…
Час скирдує блаженні миттєвості
На життєвій колючій стерні,
Ми черпаємо звичаї з древності,
Що струмлять в повсякденній борні.
Чудасіями ми перемножені,
Хоч на грудях зірки і хрести,
Але долі у ласці народжені
Будуть довго під сонцем цвісти.
01 липня 2015 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591104
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2015
автор: Микола Паламарчук