Юліус Цезар своєї маршрутки,
Йог і барига в одному флаконі,
Київський Шива багаторукий,
Батько двійнят і Свідок Єгови
Везе нас додому повз ями й затори
І паралельно читає Тору.
Той хто не любить ніяких карт -
Воділа, шофер, а часом і брат.
Як тут відчути себе у безпеці,
Коли він тримає цигарку і каву,
Наперекір неймовірній спеці
Їде, мов гонщик по автобану?
Він ні на що не звертає уваги,
Ніби втікає з-під варти ГУЛАГу.
Здається, має дев'ять життів
Водій маршрутки - король котів.
Зір водія - як у хижої птиці,
Втім, не так пощастило зі слухом.
Він пам'ятає усі ваші лиця,
Він завбачає усі ваші рухи.
Часом всміхається як Міккі Маус,
Їде без довгих зупинок та пауз,
Та тільки спробуй не заплати -
Почнеться війна на чотири фронти.
Справжній герой пост-модерного часу,
Релятивіст із робочого класу,
Найкращий друг столичних повій.
Водій маршрутки - завжди молодий.
P.S. Професійні дії, відточені роками до автоматизму, збоку завжди виглядають трохи дико.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591068
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 01.07.2015
автор: Олександр Ткачинський