Роздуми над поезією Л. Ігнатової "Я іноді тобі снитимусь"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590986
На спитій каві колами сліди –
Хрести, сузір’я, без хвостів комети…
…Вона мені сказала: «Підійди.
Чи хочеш знати все, що пише небо?
Розкрию про народження і смерть
І те, що не говорять часто маги.
Тобі належить від піщинки чверть,
Отримаєш – вагою на карати».
А я у відповідь: «Яка тому ціна?»
Та розсміялась: «Усього лиш вічність.
Але погодься, що завжди знання
Втридо́рога… А тут ще й потойбічність…
Мерщій вирішуй і збирай торби,
Бо зорі налили вже цілу чашку
Пророцтв таємних радощів-журби.
Кивни мені, і тим даси відмашку…»
Лишився тільки кави аромат
І хвіст зорі, розмитий на півнеба…
Чи не задорого шахрайці віддавать
Все, що [i]лиш має[/i] справдитись для [i]тебе[/i]?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591010
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2015
автор: ptaha