А хочеш, я навчу тебе і грати…
Відчути музики слова,
Ти будеш клавіші кохати,
Адже манить твоя рука.
Манить ігристою душею,
Тендітні мовлення життя,
Це мрія певно що завз’ята,
Мелодія, твоя душа.
І в час заграють певні ноти,
І лине поспіхом рука,
Я просто вмію теж кохати,
В мелодії все вільний я.
Та часом ноти обвивають,
Мої долоні і твої,
Я лиш навчу тебе читати,
Рядки тональності в житті.
А хочеш я лише зіграю,
Щось романтичне і сумне,
Гадаю ти все зрозумієш,
Побачиш чим я жив і все.
І певним смутком все покриє,
У нотах з’явиться мінор,
Мене ніхто ж не зрозуміє,
Тому що в більшості мажор.
А знаєш, я ще й заспіваю,
Слова котрі я покохав,
Я не скажу що я чекаю,
Я лиш думок не полишав.
І на завершення реприза,
Котра не з’явиться в житті,
Я лиш самотній в романтизмі,
Немов останній у бутті.
А.А. Отченко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590932
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2015
автор: Андрій Анатолійович Отченко