Я понад все люблю́ мандрівки,
Моє життя складається із них.
В Єгипті бачив сфінкси, піраміди,
І Ніл священний в берегах низьких.
Бував у Альпах, плив по Рейну.
Рейнвейн іскристий в Дюссельдорфі пив.
Там, ві́рші згадуючи Гейне,
По старовинним вулицям бродив.
В містах Флоренції і Римі,
Де від палаців па́да синя тінь,
Петрарку відчував незримо,
Його сонетів ніжних шепотінь.
Мандруючи щораз по світу,
У багатьох дівчат влюблявся я,
В Ама́лію, у Нефертіті,
І в Ла́уру, що гарна мов зоря.
Спитай мене: «Ти жив не марно?
За чим шкодуєш? Що не так робив?
Скажу, що мало був у мандрах
І мало гарних я дівчат любив!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590750
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2015
автор: Володимир Бабієнко