Розпач

Такий  приємний,  щирий  вечір!
Така  п`янка,  магічна  ніч,
Де  змитий  слід  моєї  втечі
Зникає  протягом  сторіч.

Мій  сміх  лунав  в  порожній  залі...
Ти  пам`ятаєш  його  дзвін
Сумний?...Та  очі  ті  зухвалі
Дивились  тугою  з  картин...

Застигла  мить  твого  обличчя,
В  ній  докір,  розпач  занімів.
Чому  минуле  мене  кличе
Словами  зі  старих  псалмів?

Такий  чудовий,  гарний  вечір...
Старої  повісті  глава...
Зникає  слід  моєї  втечі,
Вступає  ніч  в  свої  права...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2015
автор: Натаsha