Пробач мені, мамо…

Пробач  мені,  мамо,  що  завдав  тобі  болю,
Що  на  старість  самотню  навіки  обрік…
Не  плач  тільки,  рідна,  я  поруч  з  тобою,
До  сліз  твоїх,  нене,  я  й  досі  не  звик…

Не  плач,  люба  ненечко,  мамо,  матуся,
Не  зрошуй  обличчя  своє  ясне,
Бо  із  небес  я  на  тебе  дивлюся
І  душу  провина  мені  пече.

Повір,  не  хотів  я  тебе  полишати,
Під  кулями  впасти  я  теж  не  хотів.
Я  йшов  за  свободу  –  народ  визволяти,
Та  ворог  на  півшляху  хижо  спинив.

Не  плач,  люба  нене!  Найкраща  у  світі!
Я  поряд  з  тобою  і  вдень,  і  вночі,
І  поряд  з  народом  стою  я  на  віче,
І  з  мертвими  поряд  співаю  пісні.
                                                                                                       22.02.14

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590642
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2015
автор: LenkoBurush