В далеку пору листування,
Коли ще час не мчав, а йшов,
І панувала на екранах
Надія, віра і любов,
Мені судилось юним бути,
Життєву визначити путь,
І розібратися у суті,
Для чого в світі цім живуть.
Тоді в пригоді стали книги.
І мрії юного життя
У слові викупатись встигли
На чисте й щире майбуття.
А зараз чати, есемески,
Мрій швидкоплинних резонанс,
Ні слова вже про справу честі
Чи шанобливий реверанс.
Усе відразу й прямо нині,
І під бридкий картинок вид
Свої жадання швидкоплинні
Удовольняє індивід.
То ж звідки взяти думи чисті,
Коли тече ріка брудот,
А з неї голову антихрист
Підносить на увесь народ?
Тому до Слова повертаюсь,
Що в ньому відголос життя,
Хоча йдучи ще спотикаюсь, -
Надійне в мене опертя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590529
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2015
автор: Рідний