Я засмутилась, болісному "так",
Надія жевріла, нехай і кволо,
Та віра впевнено співала соло,
Бо я окрилення відчула смак.
Я засмутилась, можу не знайти,
Слова потрібні, чи то непотрібні,
Думки твої, немов монети срібні,
Твоєї долі - кам"яні хрести...
Я засмутилась, розірвала б мить!
Якби могла просити амнезію,
Дать забуття, але просить не вмію,
Тож і терплю, хоч як душа болить...
Я засмутилась, де Він зараз, де?
Коли зцілити може, за хвилину,
Я подумки, щодня до неба лину,
Коли молитва вже Його знайде?
27.06.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590298
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2015
автор: Лина Лу