У боротьбі із вітряками
Перемагає той,
Хто зупиняє вітер ....
В.Оболонець
***
Більше несила… ні слів, ані сліз
Чорні хустини і марева чорні,
І води тяжіють несховано злі,
І скаляться люто некивані жорна.
І що кому з цього?...Кричи не кричи
Вже голос холоне упившись отрути.
Прийшовши нагими і підуть з нічим
Схрестивши намолено руки на грудях.
А небо, як з воску – німотно-черстве,
Сховали між хмарами янголи крила.
І начебто люд весь на тризну зове
Потріскана стежка від грому і зливи.
Не ждати нікого, а просто іти.
Січе вітряком. серед «вмерти і жити».
Наповниться небо волею тих,
Хто зупиняє вітер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590264
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.06.2015
автор: Леся Shmigelska