Я тільки зараз,мамо,зрозумів,
Серед окопів,крові й смерті,
Твої переживання-твою біль,
Й,твої слова,такі відверті!
Вдягнись синочку,ти уже поїв?
Звучання у думках,безсмертні,
Страдаєш мамонько-я на війні,
Щоб землю зберегти від смерті!
І їхав з дому в ту далеку путь,
В очах,лиш сльози та благання,
Живим вернись-молитви твої,суть,
До Бога линули прохання!
Я мусів,мамо, йти-хіба ж я міг,
Життя віддати й свою землю,
Я знаю,рідна-ждеш моїх дзвінків,
В чеканні,завмираєш щемно!
Я повернусь-ти тільки,мене,жди,
Люблю,тебе,рідненька нене,
Коли розпустять,листя,ясени,
Молися,люба,ти,за мене!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590229
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2015
автор: Леся Утриско