Це не мені, блукань буття щоденне
Вливається у вени болем.
У гіркої гостити долі,
Лишитись листопадом днів злиденних?..
Це не мені... похмарилось і впало,
Дощить на серці відчайдушно,
Це не мені зітхати скрушно, -
Усе, що сталось, до смішного...мало!..
Це не мені - небесна засторога,
Запізно...каяття доволі!
Сміюсь, не вийшовши із ролі,
Диявольське - то,мабуть теж...від Бога!
Це не мені - розлуки і печалі -
Стрімка ріка змиває сльози.
Ще шелестять у серці грози,
Вуста гарячі, спраглі, як коралі...
Віднесені слова твої за вітром -
Це не мені - образи соло -
Суцільне не розірвеш коло.
Це не мені - затьмарення палітра...
Це не мені, допоки павутиння
Не сплутало думки... одвічне -
Услід...безжалісно - кармічне -
Збираю нерозкидане каміння...
26.06.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589918
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2015
автор: Лина Лу