Моє життя летить в далеку даль,
І білий цвіт вкриває мої скроні,
Та,я, жену з душі гірку печаль,
Де осінь забере в свої долоні!
Здається вчора пробудилася весна,
Вдихала юність-жар у мою душу,
Сьогодні,ніжністю,торкає сивина,
І з летом часу,я,змиритись мушу!
Годинник відбиває циферблат,
В відлунні серця цокають хвилини,
Так хочеться вернути все назад,
Ще хочеться продовжить на години!
Та,часу,вороття назад нема-
Нема-й ніколи вже,його,не буде,
Замінить осінь-не прошу-зима,
Життя мине-та й час його забуде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2015
автор: Леся Утриско