А ти... іди!..
Розвійся тихим шелестом вітру...
А час поволі із серця зі́тре
Твої сліди...
Пали мости!..
Ти зводив потом їх по краплині...
Тепер... руйнуй - ми обоє винні!..
І... відпусти...
Чому ж печаль
Пече вогнем, роздирає груди?..
Чи серце вистраждає... й забуде
Душі кришталь?..
Ну, що ж, лети!..
Прогнали щастя своє так легко!..
Тепер... тікаємо, мов лелеки,
Від самоти...
Терпка сльоза
Терзає душу глухим мовчанням!..
І тільки болем квилить... зізнання
У небеса...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589338
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.06.2015
автор: РОЯ