Де рояться бджоли, де так пахне медом,
Смерекова хата в ясенах стоїть,
А над нею зверху синє-синє небо
І повітря чисте, як сльоза, дзвенить…
Хато моя, хато - дорога хатино,
Що гостей приймаєш, при любій порі,
Ти постійно носиш біленьку хустину,
Над тобою завжди зорі угорі.
Хвірточка старенька, зустрічає радо
І додому стежка вся у споришах,
Де стоїть альтанка з синім виноградом,
Де теплом говорить батьківська душа.
Смерекова хатко, між дерев розлогих,
Зустрічай і далі дорогих гостей,
Росяниста стежка до твого порогу,
Хай дарує завжди радісних вістей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589007
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2015
автор: Віталій Назарук