Тихо вітер погасить свічки
Білим димом гарячої кави
На столі нічним пилом лукаво
Прочитає останні листи
Ніжно впаде на землю з руки
Оксамитово-чорне намисто
Розділяючи з ніжністю відстань
На маленькі дороги куски
Сірим шовком вуста по спині
Залишаючи тіні на стінах
Тихо вітер блукає по тілу
Загорівшись в твоєму вогні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589003
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2015
автор: Rika Markus