Я зміряв Безкрайність, стоптав дно Безодні,
Уславив Звичайність в булому Сьогодні.
Ще плюнув у Вічність погрібши Безсмертя,
Знеславив Величність смішком Пересердя.
Затуркав Розумність, спаскудив Порядність,
Навчивши Безумність кріпачити Владність.
Родився на Старість в гріху Покаяння,
Де в першу хвилину - пробила остання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588958
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.06.2015
автор: Осіріс