Недопалок викину,
видихну.
Виверну
всі свої думки
навиворіт,
вигоню
всіх своїх демонів.
Димом окутаю,
наче отрутою
викурю ненависть,
заздрість,
позірство,
пафос,
патетику,
впвненість зайву,
підроблену етику,
цю характерну для мене
еклектику!
Критику всю
залишу на папері,
стан характерний
постійній істерії
вже не про мене,
я тепер - прерії:
тихі, спокійні, рівнинні прерії.
Свіжі, сухі, прохолодні прерії.
Прерії. Прерії...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588748
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.06.2015
автор: Патетика