Поза зоною доступу друзі.
Тож дзвонити хіба — по трубах.
Не подзвониш абстрактній музі.
Порожнеча — карга беззуба.
Подзвонив би до Бога в небі,
але в Нього свої турботи.
І ніхто не набрав мене би —
побалакати з ідіотом.
Але я не впаду у розпач,
буду серцем дзвонити в стіни.
Усі тіні на стінах — врозтіч.
В зоні доступу — солов'їна.
Тільки тиша невпинно дзвонить.
І до ранку не дасть заснути.
На зв'язку якісь перепони.
Від мовчання б не шизанутись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2015
автор: Олександр Букатюк