Вистава,сцена,глядачі,
Ось знову народилося бажання.
Зіграти роль вдівця,Єдина,
Хоча,це вже не ти.
Є інші натяки,мотиви,
Писати треба нові детективи.
Про пошуки таємної дівчИни,
Що загубила відданість і честь.
Наприкінці знайдеться труп.
Кривавий епілог став для надії.
Моя трагедія,Стамбул,
Маяк страшної Алексадрії.
Навіщо?Навіщо ти знову?
Погляди спотворнених слів.
Зникни!Ти стала лихою!
Все скину в порожній смітник.
Іди,мені інша потрібна,
Але і та вже не та.
Набридло!Хіба ви однакові?
Вас всіх позбирали клопи.
Роз'їли,у себе згорнули,
Шматки починають ділить.
Як хочете...з ними й живіть!
Сліпі творіння природи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587831
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2015
автор: Богдан Костін