Світлій пам'яті І. М. Сльоти!

Іван  Михайлович  Сльота!
Його  поезії  гортаю.
Людина  щира  і  проста,
Його  я  голос  пам'ятаю.

Садки  буяли  в  пишнім  цвіті.
Він  в  нашій  школі    побував.
А  як  раділи  йому  діти  -
Артист  Народний  завітав!

Узяв  тремтливу  руку  Даші,
І  ніжно  так  -  поцілував...
Зростайте  ви,  таланти  наші,
У  такт  музично  побажав.

А  потім  линув  спів  чарівний,
І  бесіда  довірлива  була:
То  звуки  з  усієї  України  -
Душа  її  в  тім  голосі  жила!

А  як  світилися  зіниці
(Його  й  дружини  Валентини),
Коли  зайшов  він  до  "Світлиці",
До  оберегу  роду  і  родини!

Даринка  наша  в  цьому  році
Медаль  здобула  Золоту.
Та  пам'ятає,мабуть,  й  досі:
І  поцілунок,  І  Сльоту!

"А  льон  цвіте  синьо  -  синьо!"
І  як  раніше  мати  жде...
Благає  Господа  Всесильно!  -
З  війни  синочка  знову  жде...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587807
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2015
автор: Shevchuk