Пригріло сонце, і навколо
Так рясно маки зацвіли.
Громами небо розкололо,
І зорі дивляться з пітьми.
Колише вітер диво-квітку,
Насінням сіє вздовж доріг.
А смерть і восени, і влітку
З війни ступає на поріг.
приспів:
Червоним квітнуть рясно в полі
Чиїсь страждання, чиїсь долі,
Умиті росами, дощами,
Слізьми знедоленої мами.
Червоним квітнуть край дороги
Чиїсь надії і тривоги.
А мати в чорному ридає,
Та біль їй серце розриває.
Поглянь...поглянь, як маком квітне,
То кров'ю скроплена земля.
І так тужливо стогне вітер?
А з неба капає сльоза.
До Господа в молитві мати
Кричить, волає на весь світ.
Той крик несила вже тримати.
Квітує кров'ю маків цвіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587790
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2015
автор: Зоя Журавка