Прошу у замок

Прошу  у  замок  підводний  нирнути,
Пляж,океан,а  поруч  і  я.
Бажання  улюблене  здійснене  буде,
Одним  лише  дотиком  рук.

Цей  світ  чарівний,нічого  сказати,
Там  люди  поважають  почуття.
Не  дивляться  з  кривим  обличчям,
Готові  все  на  світі  передать.

Там  можна  без  кінця  кружляти,
І  насолоджуватись  смаком  орхідей.
Увесь  час  грати  на  гітарі,
Дивитись  на  реальність,як  на  міф.

Де  грецькі  Боги  всіх  смертних  шанують,
І  хочуть  отримати  серце.
Не  дивляться  в  інші  незнані  обличчя,
Їм  треба  одна  лиш  есенція.

Вибір  великий,бери  кого  хочеш,
Ось  цей?Кремезний  богатир.
Високе,пухнасте-усе,як  ти  любиш,
Справжній  герой  уві  сні.

Нові  почуття,нестримні  бажання,
Із  часом  старіють  в  застигле  прощання.
Прощання  у  інше,щасливе  майбутнє,
Старий  пантеон  вже  колишнім  не  буде.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587664
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2015
автор: Богдан Костін