Я із ребра, а ребро те,
таки із глини,
Стільки всього́ у мені́
намішав Творець...
Хочеться взнати яка ж я
в житті людина,
Чи хоч хто-не́будь бере мене
за взірець?..
Чи почувається зле хтось,
бо я не поряд
І виглядає, з надією,
у вікно?..
Чи, і без мене, комусь
вистачає горя,
Тому чи є я, чи ні
всім усе одно?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587631
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.06.2015
автор: Патара