Напій гурмана.

Буду  щастям  ділитись!
А  сум  збережу....
Посмакую  я  ним  наодинці,
коли  ти  вгамувавши  пекучу  жагу
пі́деш,  но́ві  шукати  криниці........

Коли  в  серці  на  мить  
знов  заб"є  джерело,
то  приходь  -  щедро  виллю  всю  радість!
...Як  від  пристрасті  (спите)  засохне  воно,
тихий  смуток  візьму  я,  мов  данність.

І,  сховавшись  від  світу,
як  справжній  гурман,
у  думках  розгойдаю  біль-спогад....
Весь  по  стінках  стече  ненаситний  дурман....
Гіркота  на  дно  ляже,  мов  осад....

А  коли  вже  торкнеться
до  згадки  душа,
то  ковтне  теплу  легкість  напою....
Відбродив,  відшумів  і  тепер  вже  до  дна
я  минулою...  ніжусь.....  любов"ю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587279
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2015
автор: Мар’я Гафінець