Додому

Хотів  би  додому,  до  рідної  хати,
А  вже  не  чекають  ні  батько,ні  мати,
Ні  батька,  ні  неньки-  а  ми  пам`ятаєм
Ту  хату  стареньку,  подвір`я  над  гаєм.
Димар  похилився,  покрівля  чорніє,
І  дим  той,  що  вився  -  уже  не  сивіє.
І  піч  широченна  не  має  горіння,
Чомусь  розоренна,  одне  лиш  каміння.
До  рідної  хати  хотів  би  вертати,
В  колисці,  щоб  брата  й  сестру  колихати.
Щоб  знову  вернулась  до  мене  та  сила,
А  мама  усіх  пиріжками  вгостила.
З  глибокого  льоху  стоянчик  дістала,
Сметанкою  й  сиром  усіх  пригощала,
А  батько  ніс  косу  з  зеленого  гаю,
Зробивши  покоси  до  самого  краю.
Тепер  в  те  минуле  лиш  в  мріях  полину,
Давно  позабуле,  усе,  що  покинув.
Хотів  би  додому,  до  рідної  хати,
Та  вже  не  почують  ні  батько,ні  мати.
Нема  там  нікого  -  батьки  у  могилі,
І  в  мене  самого  виски  посивілі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587095
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2015
автор: Анатолій Сулим