і часу так мало, і стільки ще треба зробити,
а відлік іде, і числа біжать до нуля
з піску всі малюнки давно й остаточно змиті,
і в новому космосі в тебе - своя Земля
я гублюся в собі й себе ж змагаю запекло
(з тобою боротися - поки іще не з руки)
якщо після смерті дійсно існує пекло,
цим пеклом, напевно, будуть мої думки
твоє ще горить. моє ж - остаточно погасло
зі світу лишилося море і три кити
і часу так мало, й фінал наступив так невчасно,
і якщо я ще встигну написати про щось прекрасне -
тоді цим прекрасним, без сумніву, будеш ти.
© bellami
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586849
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2015
автор: bellami