Мамо... Матінко рідненька ,
Почуй мене! Я до тебе звертаюсь,
Поговорити з тобою велика потреба
І сказати тобі , що не каюсь.
Я не каюсь , що пішов у вир війни,
Я не каюсь , що усе так склалось...
Дякую щиро за твої молитви,
Моє серце з тобою зосталось.
Я до тебе звертався у найважчі хвилини ,
Коли вистояти не було вже сили,
З твоїм іменем йшов у атаки ,
Коли кулі на смерть косили.
Куля , мов смерч пролетіла,
Сина скосила , мов колос ...
Мати в біді посивіла,
І сина вчувався їй голос.
" Мамо, матусю... Голубко сива...
Із життям я навіки прощаюсь
Ти заступниця моя і сила !
Я не каюсь рідненька ! Не каюсь!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586597
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2015
автор: Калинонька