Якщо колись
під світлом абажуру
я очі не сховаю, що любила,
не вір мені, не я,
чиясь зажура
заговорила.
Якщо колись я згадувати стану:
були ми один одному, як рідні,-
це просто перев"язуючи рану,
я зачепила інші... непомітні.
Якщо колись
не стане сил казати,
безмовністю зійдеться слово в слові -
повір мовчанню,
в ньому так багато
тепер
любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586403
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2015
автор: Маріанна Вдовиковська