Впаде листок, додолу і зівяне,
Життя як цвіт, відійде в небуття.
Не гріє там вже сонечко весняне,
Не йдуть туди , тепло і співчуття…
Та сніг розтане, й в березі морена,
Зійде з долин, проціджена вода…
Верба для річки знов буде зелена,
Цвістиме буйно, липа молода…
І що з того, що нас уже не буде,
Закриють очі пасма сивини…
У світі цьому, ще не раз прибуде.
За нас в цім світі внуки і сини!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586192
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2015
автор: Дід Миколай