Надвечір’я

Як  вечорами    в  далечінь  дивиться,
Помітиш:  сонце,  мов  червоний  птах,
Сідає  в  пишні  гребені  пшениці
І  розчиняється  у  колосках.
Зерну  дарує  і  тепло,  і  колір,
І  силу  по  краплині  віддає.
Тому-то  навіть  сутінками  в  полі
Від  хліба  тепло  й  сонячно  стає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585931
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2015
автор: Ніна Багата