У двадцять вісім – мудрості – на сотню (Пам’яті Василя Симоненка присвячую)

[b]2015  рік    -    рік    Василя    Симоненка  
[/b]
Життя    твоє,    немов    короткий    спалах,

Що    не    одне    століття    освітив,

І    твій    талант    вже    майже    закопали,

А    він    піднявсь,    полинув    у    світи.

У    двадцять    вісім    мудрості    –    на    сотню,

Козацький    дух    і    молодеча    кров    –

Тому    долав    небачені    висоти.

Старій    системі    влаштував    погром.

Не    встиг    ти    й    літнім    чоловіком    стати,

Отож    з    портрета    –    очі    молоді,

Бо    кадебісти    –  дикі    супостати  –

Життя    спинили    варварськи    тоді.

Не    встиг    ти    навіть    скласти    заповіту,

Коли    дістала    сталінська    рука,

Ти    був    і    є    загадкою    для    світу,

Твої    творіння    –    вольності    ріка.


І    Україна    сорокамільйонна

Смакує    поетичне    джерело,

Сьогодні    в    нас    таких,    як    ти,    колони.

Твоє    бажання    майже    вже    збулось!      
16.01.2015.

Ганна    Верес

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585736
Рубрика: Присвячення
дата надходження 06.06.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)