Я пересію крізь жагу кохання, слово...
Воно зімліє, зашаріє, защемить.
Розчахнеться у ніжних кучерях бузкових...
Гарячим гейзером натхненно забурлить.
Я пересію крізь жагу кохання, думку...
Вона проникне у зіниці тих світів,
Де пахнуть ночі п'янким, незабутнім трунком,
І де...гойдають мрії...крилами вітрів...
Я пересію крізь жагу кохання, душу...
Вона застогне, заніміє, заболить...
Раптом...сховається у тонкостінну мушлю...
Яку так легко лезом слова просвердлить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585579
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2015
автор: Лілея Дністрова