Бодай одна людина після смерті
Та й написала вірш...
На це вона би мала повне право,
Повчальним тоном, всіх святих не гірш,
Скеровувала б нас наліво і направо.
Та після смерті всі чомусь мовчать...
Тріщать живі, із вічним запитанням,
Яке - alas! - з приходом часу "ікс"
Займає в черзі місце лиш останнє.
Вся суєта - для того, щоб її забуть
У ті години передсмертні (передсвітанкові?).
Секрет буття - збагнути, в чому суть:
В житті земнім чи в вічному покої.
05.06.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585451
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2015
автор: Wiggily