Сіріє небо у калюжі при дорозі,
І чорнокрилії птахи у нім кричать,
Та виростає на очах домівка Божа
Й блука в сітках туману благодать.
Хтось коло церкви безнадійно бродить:
В нетлінний вічний храм жада ввійти.
Ніхто не відчиня. Та не відходить,
Щоби душевний спокій віднайти.
Навіщо ходиш ти довкола храму?-
Загубиш душу у задвірках темноти.
Ти просто віднайди ключі від брами
Й в домівку Божу тихо увійди..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585218
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2015
автор: Діана Саламага