Вітряк життя римує роки й долі.
Несем сердешні, мовчки тягнем днів хреста.
А дикий світ міксує нас поволі
І креслить час когось, хто нині зайвим став…
Ростемо всі з вітрів і сонць прадавніх,
Із серця мами, світла віри, від зерна.
Болить нам небо. Душі – рани рвані.
Торгує нами гріх. І платить хтось сповна…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585101
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2015
автор: Віктор Насипаний