Єдиному - на смертному одрі,
Скніючи від болі катувань,
Я прокричу, що ти один,
Я прокричу, що я не зрадила!
Єдиному я назбираю квіти
і піднесу ім`я у небеса;
В зимову стужу, знай, я єдина вірна,
впущу до хати і відігрію тіло!
Мама каже: "Доню, ти дурна!"
Друзі кажуть: "Поглянь, він перший зрадить!"
Так, я знаю; Я розумію все сама,
Але кохаю більше від життя,
Але кохаю до нестями!
Єдиному! Єдиному!
Коханому! Єдиному!
Забувши все - все віддаю,
У відповідь - ляпас отримую!
Єдиному життям присягаюсь:
Я не крадійка і не злочинець.
Хочеш - бери - ось тобі моя рука -
Це я взяла твоє неціловане серце!
Єдиному! Єдиному!
Коханому! Єдиному!
Забувши все - все віддаю,
У відповідь - ляпас отримую!
Мама каже: "Доню, ти дурна!"
Друзі кажуть: "Поглянь, він перший зрадить!"
Так, я знаю; Я розумію все сама,
Але кохаю більше від життя,
Але кохаю до нестями!
Єдиному! Єдиному!
Коханому! Єдиному!
Забувши все - все віддаю,
У відповідь - ляпас отримую!
17 грудня 2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585053
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2015
автор: Юлiя Янгол