карма

                                                                                               Як  дійдеш  до  краю  –  ступай  за  край.
                                                                                                                                                                                           Іздрик

Було  так  темно  –  зникали  тіні.
Ти  йшов  до  краю.  Ступив  за  край.
А  на  обличчі  вже  сходив  іній.
І  хтось  твій  спокій  украв,  украв.

Крива  дорога.  Зима  кривава.
Міцніє  крига,  а  ми  крихкі.
На  озирнутись  немає  права,
Коли  торкнеться  рука  ріки.

І  не  вернутись,  бо  все  позаду,
І  не  зостатись  –  ніхто  не  ждав.
Кого  покинув  –  ти  згадуй,  згадуй,
діставши  в  серце  свого  ножа.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585008
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2015
автор: Катка