Лікар запитав у нього:
"Що Ви бачите на цій плямі?"
Він відповів без роздумів:
"Світле майбутнє".
І йому поставили діагноз -
Олігофренія І-го ступеня.
Задля профілактики,
Натягнули гамірну сорочку,
Яка смерділа хімією
І потом його попередників.
Він не знав секретів відомих фокусників,
Тому й не закатав передбачуваної істерики.
Йому здалось,
Що він вже це все бачив:
І ці обдерті, обхаркані стіни,
І ці матраси,
Всі в плямах сечі.
В нього й не було вибору,
Сідав на них без заперечень.
А лікар, тим часом,
Підраховував з нього вигоду.
Перший день перебування,
Сприймався для нього пригодою,
Квестом, прикольною нагодою,
Пізнати світ з іншого ракурсу,
Заглянути в підсвідомі шпарини,
Як функціонують збої в Галактики...
В перший день забув про хвилини.
Під кінець дня, зняли гамірну сорочку.
Лікар до всіх посміхався, і проголошував:
"Всіх вилікуємо! Не хвилюйтеся!".
А в умі: "Аби за вас платили великі гроші".
За тиждень, йому вже до всього звиклося.
Почергове, тьмяне освітлення
Навіювало романтику.
За місяць, йому вдалось з усіма познайомитись,
Знайти друзів, знайти ворогів,
І підпасти під їхню критику.
Тричі на день приймати жовту пігулку,
Від якої ставало на-диво приємно.
Впадати в медитативну прогулку,
Мріяти про море. Цілком таємно.
По четвергах випивати "червону",
10 хвилин щоб дійти до ліжка.
Або ж заснути на холодному бетоні,
Це і була вся його тижнева пробіжка.
Коли "здорові" потрапляють до "хворих",
В безперервній своїй тісній взаємодії,
Високі мури набувають відтінку - прозорих,
І провокують обидві сторони до дії.
Жоден з них вже не буде 100 % "чистим",
Надалі, все буде писатись через дефіс,
Кожен з них мимовільно стає артистом,
Щоб під оплески виходити щодня "на біс".
Минув термін його перебування.
Лікар викликав його на бесіду.
- Що ви бачите на цій плямі?
- Біль, розпач, депресію.
- Ви повністю здоровий!
Ідіть продукуйте агресію!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584331
Рубрика:
дата надходження 29.05.2015
автор: Катерина Пташка