Ти теж можеш жити як я,
Дивитися перед собою.
В руках твоїх зброя-слова,
Порівняна міць з булавою.
Будуй собі світ свій простий:
Ні влади, ні грошей, ні рабства.
Все людство паскудне-відстій!
Мандат подавай і багатство!
По-своєму поле родюче,
Колосся на нім запашне,
І ніби і гарне й могуче!
Та в кожнім зерно є гниле...
У натовпі горя і болю
Страшніше-це бути байдужим.
Будуй в собі сам серце й волю,
Будуй в собі враже чи дружнє.
Оплачуй грішми безкоштовне,
Або помирай, та борись!
Розумним наповнюй кишені,
А добрим і теплим ділись!
В непотребі є щось важливе,
В згорілім завжди є живе,
Усе неможливе можливо!
В безвиході вихід все ж є!
Чіпляйся за крихту надії,
У темряві сонце малюй,
В зневірі є крапелька віри.
В Собі світ простий побудуй!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584057
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2015
автор: Поправка Юлія