169* реальність неволі: твої очі наді мною – два володарі!
З душі твоєї скуштував вина,
Отруєного цих очей лукавством –
І прагну, прагну випити до дна,
Стать полоненим чарів диво-царства!
170* фантазії і реальність
Я сіті закидав на тебе, злу й невірну,
Я прагнув знать, що й ти «попалась на любов».
А сам в тенетах цих заплутався, наївний.
Тепер я жертва, ти – безжальний птахолов!
171* надії і реальність: «ой не можна!.. і це також! Бог же бачить все!..»
Ти розтанула в снах – снігом спогадів…
Не розтопить й весна холод похоті
Чоловічих бажань, що приспала ти, –
Ой монашко страждань! – йди під три чорти!
172* сни і реальність
Неоціненний дарунок від долі мені:
Очі, і брови, і стан, губи ці вогняні,
І заворожують пестощі рук і цілунки,
І до небес я злітаю!.. – Як жаль, що вві сні!..
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583970
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2015
автор: Касьян Благоєв