Ти не знайдеш нового тут під небесами!
Знаєш, вітре,
даремний пошук твій, скитань глибокі рани
ген по світу.
Із крил вже сила витікає, вир здіймає
пухом білим....
До ніг вогонь твій щедро людям розкидає
болем сірим....
Не заглядай і не тягни той час за лапу:
тільки шрами
ще по новому бороздять у серці мапу....
Та роками
удари різані і рвані ниють справно
так подібно!....
А більш нічого. Сонце...Дощ.... Те, що нам дано -
все потрібно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583834
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2015
автор: Мар’я Гафінець