Я дотулився пальцями руки,
Щоб кожен день добавив долю віршу,
Хай миє річка береги ріки,
Де долю, певно, я свою довершу.
Писати буду, поки є слова
І поки серце калатає в грудях,
Вночі пишу, бо я таки – сова,
Мене лише вірші часами будять…
А вранці жайвір піднімає ввись,
Проміння сонця б’ють у шибку зрання,
Коханням люба з долею ділись,
Бо в нас на двох одне лише кохання.
Переплетемо долі у любов
Пахучі коси, хай покриють роси,
Лети, моє кохання знов і знов,
Де у кохання складені покоси…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583820
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2015
автор: Віталій Назарук