Як бути з морем, що поперед мене?
Ні переплити, ні не перейти.
А як не море, а якщо - людина,
коли це Ти?
Тоді шукати в собі вітру з моря?
Тоді хоча б човна із власних крил...
зріктися сухопуття, часу, мови
й набрати повних подихом вітрил
собі у серце і пуститись в мандри,
виношуючи хвилі, як свої,
аж поки в зоряних на небі мантрах
зійдуться в мирі всі мирські бої:
не стане відчуття води і дощок,
тканини, солі, спротиву, пітьми...
Не стане знахідок, десь кане пошук,
залишимося ми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583769
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2015
автор: Маріанна Вдовиковська