Я залишу тебе назавжди,
Без претензій,розмов і пояснень,
Бо дедалі все тяжче іти
По дорозі без віри і вражень,
Я залишу,хоч все ще люблю,
Поки все не полите ще брудом,
Я завжди залишаю і йду,
Поки ще не з'явилась отрута,
Що так жалить й нестерпно пече...
Я піду,поки ти ще кохаєш,
Та життя не вирує,тече,
Наче річка,що в трави сховалась
І мені дуже тяжко знайти
Брід до неї,бо він не для мене,
Я не можу без пристрасті йти,
Я не можу не бути знаменом,
Що веде тебе в цьому житті,
Я не можу чекати даремно,
Що побачу таке в почутті,
Що освітлює ніченьку темну,
Я не можу себе загубить,
Перестати себе поважати,
Бо життя лиш короткая мить,
А ти просто не вмієш кохати.
24.05.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583477
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2015
автор: Руслана Сапронова