ВОВК І ВОВЧИЦЯ
Почав я полювання, я ж бо - вовк
Я територію «свою помітив» чітко
Я вже не лебідь, ти вже не лебідка
Розвішав прапорці свої, а не мисливці
Хто зазіхне на моє – де оці сміливці?
Вовчицю я давно уже собі намітив
І мені байдуже, як навіть хтось
помітив
Гаразд, віднині - мій це ареол,
Тобі, вовчице, «забиваю у ворота гол»
Ти – тут. - Як вовк вовчицю, тебе чую
Вовк і вовчиця – це назавжди
(по Фен-шую)
Заради тебе назавжди покину зграю
Хоч вовк я і вожак, але – кохаю
……………………………………………
Якщо ж вовчиця когось іншого чекає
Така природа. Що ж, я з болем
відпускаю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583320
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2015
автор: Любомир Гардецький