Жили гривні довго в світі.
Були ласкою зігріті.
Та якось у воду впали
І до райських врат попали.
Стали в ряд перед проходом.
Тут святий Петро підходить.
Кинув пильне на них око –
Витягнулись, руки в боки.
- Ну, пускаєш в рай? - питають.
- Не усіх, - відповідає.
Тільки гривеньку і дві.
Решта в пекло йдіть собі.
Дві багатенькі красотки
П’ятисотка і двохсотка
Виявили тут злостивість:
- Чом така несправедливість?
Чисті ми, не спали в ямах.
Гривня й дві ж – у брудних плямах.
- А скажіть мені, будь ласка,
Ви у церкві були часто?
Ні! Вони ж, скажу я вам,
Щонеділі були там!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583148
Рубрика: Гумореска
дата надходження 23.05.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)