Обніміться, брати мої…

Епоха  змін.  Епоха  нововведень.
Епоха  безпринципності  людей.
Що  кожен  з  нас  вкладає  у  молебень
В  хрестового  походу  апогей?

З  якими  перспективами  на  завтра
Щовечора  відходимо  до  сну?
Відкрийте  очі.  Не  країна  –  ватра,
Обрамлена  в  багряне  паспарту.

Червоно-чорний  взір  на  вишиванці.
Червоний  –  кров,  а  чорний  –  то  журба.
А  чия  кров?  Чи  вільні  ми,  чи  бранці,
Ми  ж  боремось  до  скону,  до  сповна.

А  чиє  в  тебе  прізвище?  Російське?
А  чи  не  польський  в  тебе  родовід?
Походження  у  нас  усіх  братерське,
Козацький  рід  іде  на  перевід.

Це  ж  ваші  діти,  люди,  схаменіться!
Це  ж  ваша  кров,  то  рідне,  то  святе!
Брати  мої,  прошу  вас,  обніміться,
Одна  земля  і  серце  в  нас  одне.

21.05.2015  р.
©  Альбіна  Смолянська

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583129
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.05.2015
автор: Альбіна Кузів